Вельмишановне зібрання Шашкевичівських наукових читань -2018!
Дорога молоде, особливе звернення до вас, бо через 2-3 роки, а хтось і через трохи, розбіжитеся по великих русифікованих містах. Можливо те, що почуєте/прочитаєте/ нині на прикладі життєвого подвигу отця Маркіяна Шашкевича, додасть вам віри і сили не збитись на манівці, а плекати ідеї української мови і культури Великого земляка й Соборника України, бо не хлібом єдиним живе людина!
Шашкевич і «Просвіта»
У часі особливого пошанівку та відзначення 175-роковин від дня відходу в засвіти та 125-ліття з дня перепоховання у Львові о. Маркіяна Шашкевича додається ще одна велична дата -150-ліття від дня створення Всеукраїнського Товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Саме ця найпотужніша громадська національно-культурна організація в Україні, як жодна інша, тісно переплетена з ідеями великого Маркіяна, «властиво виросла на його посіві, а коли розвинула свою працю серед широких мас, піднесла на своїх вітрилах високо прапор безсмертного Пробудителя».«Коли Галицька Руська Матиця, перше освітнє товариство в Західній Україні, враз зі ставропігійським інститутом та Народним домом у Львові потягнули на політичні манівці москвофільства, молоде покоління того часу, яке в своєму серці плекало шашкевичівські ідеали, оглянулося за новою організацією… Таке товариство постало і прибрало дуже скромну й величну назву «Просвіта», - опублікував у 1968 році у Вінніпезі Михайло Марунчак, редактор журналу «Шашкевичіяна».
Сталось це 8 грудня 1868 року у Львові. Внесення змін до першого Статуту «Просвіти» дозволило створювати осередки по всій Галичині. У 1875 році, через 7 років таке Товариство виникає у селі Бортниках, що біля Ходорова. Далі були Тернопіль, Коломия. П’ятою, у 1878 році, постала «Просвіта» в Золочеві. Відтоді і дотепер одним із основних напрямків роботи Золочівської «Просвіти» є популяризація діяльності о.Маркіяна Шашкевича- священика-патріота, поета й прозаїка, літературознавця й мовознавця, перекладача, етнографа та фольклориста, державотворця. Товариство української мови, що згодом повернуло собі назву «Просвіта», було ініціатором збору коштів для встановлення в Золочеві пам’ятника Маркіянові Шашкевичу, який у 1993 році було велично зведено.
«Пам’ятною не тільки для мешканців Золочівщини, а й для багатьох українців стала перша неділя серпня 1989 року. Від Карпатських гір, з Поділля, Волині, Полісся, з міст Лева та Івана Франка – звідусіль за стільки років потягнулися на Підлиську гору, гору Маркіяна, люди, щоб віддати шану великому синові Галицької землі…» - згадує Х. Присяжна у нарисі з історії просвітянського руху на Золочівщині «Разом к світлу…»
«Відтоді просвітяни щорічно беруть участь у вшануванні пам’яті М.Шашкевича на Підлиській горі. Тут, біля величного хреста, що височить над горою, яку поет, сповнений найсердечніших почуттів до рідної землі, так любовно оспівав у вірші «Підлисє», ми черпаємо силу і наснагу для подальшої праці», - пише п.Христина.
Але сьогодні про «Просвіту» кінця ХІХ – початку ХХ століть.
«Вже взаранні своєї історії Товариство “Просвіта” пов’язувало свою працю та свої великі річниці з великим датами прослави Маркіяна. Коли в 1887 році велася підготовка відсвяткування річниці появи “Русалки Дністрової”, то Матірне Товариство “Просвіти” на чолі зі своїм заслуженим головою д-ром О. Огоновським перше заговорило в цій справі. Появилися статті в часописах та в календарі “Просвіти”, а вкінці окрема монографія О. Огоновського під назвою «Маркіян Шашкевич, про єго життя і письма», - подає Михайло Марунчак.
Тому очевидно, що святкування 25-літнього ювілею «Просвіти» у 1893 році пов’язали з 50-ми роковинами від дня смерті о. Маркіяна і з цієї нагоди було організовано перепоховання поета з Новосілок до Львова. Філія «Просвіти» в Камінці Струміловій на чолі з о. Михайлом Цегельським подбала про підготовку святкування на місці, а Головний відділ Товариства «Просвіти» – про святкування у Львові.
«Перевезення тлінних останків Маркіяна обернулось в тріумфальний похід Пробудителя та його ідеї. Тоді теж появилася праця під назвою «М. Шашкевич, його життя і значення». Не тільки город Льва вшанував пам’ять Маркіяна, піднесли ці святкування міста і села, в читальнях і церквах плили слова хвали тому, що воскресив їх із національних мертвих.
Через 13 років після побідного маршу Пробудителя взнісся на його гробі мосяжний пам’ятник і знову сталося це старанням «Просвіти», - констатує М.Марунчак.
Коли в 1908 році «Просвіта» святкувала своє 40-річчя, то в тому часі старанням представниками Товариства було зорганізовано перепоховання сина Маркіянового – Володимира Шашкевича, великого просвітянина, до гробниці Батька.
Сторіччя від дня народження Маркіяна в 1911 році проходило в Львові, Підлиссі, у всіх філіях та читальнях в цілому краї і це було ще величавіше, аніж у 1893 році.
«Ідеї Маркіяна та праця «Просвіти» приносила свої багаті плоди. Тисячні маси маніфестували свою національну зрілість, а на Білій Горі станув могутній Маркіянів Хрест, який на хвилях вітру перегукувався з Каневом Батька Тараса. Вже до того часу побачило світ при помочі “Просвіти” перше видання творів Маркіяна Шашкевича (1906), яке зредагував голова “Просвіти” Юліян Романчук, щоб в 1913 році появитися в більшому другому виданні.
Побідним походом просвітної праці та шашкевичівської ідеї йшла “Просвіта” тоді, коли польська окупаційна влада переводила на читальнях “Просвіти” нечуваний в історії культури “пацифікаційний” розвал. З понищених бібліотек та будинків взносилися нові, а поліційні побої на просвітянських діячах гартували народного духа», - подає М. Марунчак.
А далі прийшов «золотий вересень» 1939-го. Совєтська/радянська влада знищили 84 філії «Просвіти», 3208 читалень, було пограбовано 2997 бібліотек разом із центральною бібліотекою у Львові. За наказом комуністичної чуми перестали існувати 2065 театральних гуртків, 1105 хорів, 104 оркестри, 845 гуртків любителів книжки, 533 гуртки Молодої Просвіти, 439 самоосвітні гуртки.
У 1941-му фашистсько-німецький окупант теж не дав дозволу на існування Товариства «Просвіти» і заборонив масові шашкевичівські святкування на Підлиссі.
Такі святкування були зорганізовані діаспорою по всьому світі.
У багатьох осередках діаспорної «Просвіти» відзначали її 100-літній ювілей, увіковічнюючи й ідеї Маркіяна Шашкевича, який був духовним лідером Товариства, бо кріпив дух кожного просвітянина в усі часи існування «Просвіти», був тим дороговказом чи прапором, завдяки духовній присутності якого творилась і твориться Україна.
Літературні зустрічі із шашкевичезнавцями, мистецькі атракції та постановки, Шашкевичівські конференції та читання, інтерактивні просвітянські зустрічі та вечори пам’яті – це лише невеликий перелік того, що робить Золочівська «Просвіта» в часі своєї новітньої історії задля популяризації та увіковічнення пам’яті першого соборника краю о.Маркіяна Шашкевича.
Єдине, до чого маємо прагнути нині, то це лучити, єднати молодь до Маркіянових джерел, до просвітницьких ідей, до лідерських амбітно-відповідальних дій задля побудови української України.
Ярина Сухецька,
голова Золочівського об’єднання
Товариства «Просвіта»
Немає коментарів:
Дописати коментар