Все ж я вірую:
Слово рідне
Не полишить в біді
Мене!
(І. Низовий)
На подорож до так вподобаного мною міста Золочева я очікувала давно. Насамперед скучила за Мирославою Бабінською, Яриною Сухецькою, Оксаною Патрик і Галиною Мельник, які роблять усе, що від них залежить (і навіть те, що не завжди залежить), для популяризації творчої спадщини мого батька на теренах свого рідного краю, а Мирослава Бабінська – на теренах усієї Львівщини.
І ось така нагода припала на 30 березня 2018 року – день масштабного відзначення в місті Золочеві Українського Слова. Книжковий форум, організований відділом освіти Золочівської РДА на чолі з Володимиром Бартошиком, зібрав сотні поціновувачів української книги, а головне – прихильників провідного в Україні видавництва «Український пріоритет», котрі щодня і за своїм фахом, і за покликом серця плекають рідне слово й не тільки виховують у дусі любові та поваги до української мови, української історії та надбань українського народу молоде покоління українців, а й запалюють цією любов’ю всіх краян.
Отже, на запрошення взірцевого, на моє переконання, голови ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка Золочівщини Ярини Сухецької і надзвичайно близького з народом і відданого справі служіння йому депутата Львівської обласної ради Мирослави Бабінської – палкої шанувальниці творчості Івана Низового, а також, безперечно, на запрошення побратима Івана Низового – «батька» «народження» сучасних і довгоочікуваних видань вибраних творів Поета – Володимира Шовкошитного, котрий незмінно опікується мною, я отримала унікальну можливість презентувати життєвий і творчий шлях тата на такому велелюдному заході, а якщо точніше – «запросити» учасників і гостей форуму в його неповторний поетичний світ.
Свято відчувалось у всьому: майстерно оформлена зала Народного дому імені Ігоря Білозіра, де проходив власне книжковий ярмарок – яскраве й багатогранне представлення досягнень «Українського пріоритету»; бурхливе й радісне обговорення як новинок видавництва, так і видань, які вже припали до душі багатьом золочів’янам; чисельні інтерв’ю місцевим виданням і медіа-компаніям; фотосесії з маленькими й дорослими обожнювачами української книги; автограф-сесії; душевні розмови; і знайомства…знайомства, супроводжувані новими приємними емоціями.
Усі ці дійства проходили як з ініціативи самих їх учасників, так і за ініціативи й допомогою дуже гостинних працівників Народного дому імені Ігоря Білозіра, працівників відділу освіти Золочівської РДА, ентузіастів ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка Золочівщини, представників культури й мистецтва Золочівщини, талановитих дітей краю, кращих представників місцевих ЗМІ.
Найбільшу увагу, природньо, було приділено почесним гостям (та й винуватцям) форуму – засновникові «Українського пріоритету» письменникові Володимиру Шовкошитному й авторці багатьох прозових і поетичних книг, і зокрема презентованого цього дня роману «Я і мій Дон Жуан», Марії Ткачівській, а також і мені, а точніше – Іванові Низовому й презентованим на форумі його чудовим книгам.
У великій сценічній залі Народного дому імені Ігоря Білозіра на всіх присутніх очікувало тепле й вельми цікаве спілкування – саме спілкування, оскільки виступи і Марії Ткачівської, і мій, а особливо Володимира Шовкошитного супроводжувалися надзвичайно позитивною й емоційною реакцією слухачів, і це зворотнє тепло їх сердець додавало наснаги нам, тим, хто натхненно й не без хвилювання звертався до громади Золочівщини зі сцени. Так, виступ Марії Ткачівської був вельми цікавий, щемкий і водночас захоплюючий. Ми мали змогу почути як її розповідь про власне задум роману «Я і мій Дон Жуан», так і корисні життєві поради і щирі побажання.
Як завжди, Володимир Шовкошитний із любов’ю і неприхованою гордістю презентував своїх авторів та їх новинки, приділивши достойну увагу кожному, наголошуючи щоразу на духовній цінності того чи іншого видання. Виступ Володимира Федоровича незмінно проходив наповнено й урізноманітнено: суттєва розповідь про кожне видання «Українського пріоритету», акцентування на важливих моментах і речах у житті кожного, хто відданий своїй справі, наголошення на значущих подіях і знакових постатях як в історії України, так і зокрема у вітчизняній літературі, декламування поезій, побажання всім і поради, дотепні добрі жарти тощо.
Символічно й душевно завершив зустріч у концертній залі керівник відділу освіти Золочівської РДА Володимир Бартошик, тримаючи в руках унікальний роман Володимира Шовкошитного «Кров свята» і наголошуючи на тому, що доки є люди, які дбають про збереження і примноження скарбниці українського письменства зокрема, наша мова невмируща.
…Затим усі ми разом повернулися у виставкову залу, де продовжили наше книжкове свято…
Дякую за світлини Галині Новосад, Мирославі Бабінській, Ользі Чепак, Ярині Сухецькій. Дякую журналістам «Золочів. нет» за відео-сюжет і спілкування. Дякую також Мирославі Бабінській за турботу про мене протягом мого перебування в Золочеві.
Дякую громаді Золочівщини, моїм друзям і всім, хто подарував мені цей день.
Леся Низова
Немає коментарів:
Дописати коментар