Звернення Великої ради Золочівського об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка

Звернення

Великої ради

Золочівського об’єднання

Всеукраїнського товариства «Просвіта»

імені Тараса Шевченка

від 15 березня 2017 року

Упродовж усього періоду своєї новітньої історії Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка було на сторожі правди і віри у світле українське завтра. Період, що переживаємо нині, є надважливим, адже триває війна, а політики знову спекулюють мовним питанням.

Мова – найважливіший ідентифікатор нації. Три роки українські вояки тримають оборону українських земель. І тримають її, бо на Донбасі про бій під Крутами, про Холодноярську республіку, про героїв УПА знали лише поодинокі особистості. Цього не навчали, цим не пишалися.

Допоки українська в Україні не є обов'язковою, матимемо вічну війну. Саме тому потрібен закон, який поверне українську мову в суспільне життя й зробить її потрібною та доступною. Вимагаємо у новому мовному законі зняти питання про квоти для української мови, у державних ЗНЗ, вищих НЗ навчання провадити українською, спілкуватись та вести документообіг українською всім державним службовцям, працівникам усіх державних установ.

Тільки демонструючи свої культурні надбання, ми по-справжньому з’явимося на мапі світу. Бо за культуру люблять і шанують, а нас поки що не знають, побоюються і жаліють. У 2018 році відзначатимемо 150-літній ювілей «Просвіти» - найповажнішої громадської організації України. Просимо голів осередків, активних просвітян долучитись до створення живої історії «Просвіти»- укласти розвідки просвітянського руху своїх сіл, міст чи долучитись до пошанування особистостей, що жили ідеями просвітництва.

Нехай гаслом ювілейного року для «Просвіти» стануть слова світлої пам’яті Романа Іваничука, лауреата Шевченківської премії, Героя України, Почесного голови «Просвіти»: «Просвіта» має жити вічно. Україні ніколи не буде забагато світла цивілізації: в нових умовах нашого буття — в центрі просвіченої Європи — той смолоскип і та зоря хай запалають новим могутнім світлом — не для засліплення сусідів, а для того, щоб вони побачили нас, зацікавились нами і визнали собі рівними».

Громадська організація не може мати іншої місії, аніж досягнення мети суспільства — добробуту, свободи і захищеності життя громадян. Ніхто не може змусити громадянина взірцево дотримуватися Конституції, законів. Кожен повинен робити це добровільно, особисто для себе і водночас для всіх, якщо хоче мати змогу заробити на ресурс якісного добробуту, бути духовно вільним, щасливим і захищеним.

Наше майбутнє сьогодні однаково рівно залежить як від мужності й витривалості наших вояків на передовій, так і від наших спільних просвітницько-просвітянських дій.

Будьмо разом у дусі і слові!

Ярина Сухецька, голова товариства «Просвіта»